відводити

-джу, -диш, недок., відвести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. відві́в, -вела́, -вело́; док., перех.

1) Супроводжуючи, доставляти кого-небудь кудись. || Проводжати кого-небудь. || Переводити, переміщати з якого-небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про військові частини).

2) Вести з собою когось на певну відстань від кого-, чого-небудь. || Манячи когось чимось, вести за собою, щоб відвернути небезпеку від кого-, чого-небудь.

3) За допомогою спеціального пристосування спрямовувати воду, газ тощо в потрібне місце.

4) Змінювати положення чого-небудь відносно чогось; переміщати. || Відстороняти, відхиляти щось від кого-, чого-небудь. Відводити очі.

5) перен. Запобігати чомусь неприємному або небезпечному; відвертати. || Відвертати від якихось дій, думок і т. ін.

6) перен. Відхиляти чиюсь кандидатуру на виборах.

7) Давати, виділяти комусь що-небудь для користування. || Виділяти частину чого-небудь (земельної площі, місця в творі і т. ін.) з певною метою.

8) перен. Надавати того чи іншого значення, визначати роль, місце кому-, чому-небудь.